Ведучий.
В ласкавому травневому повітрі
Бузковий запах ллється і бринить.
Тож на шкільному нашому подвір’ї
Останній дзвоник скоро продзвенить.
Ведучий.
Це сльози й радість, свято і прощання.
Для когось він лунає в перший раз.
Для когось буде справді він останній,
А нас покличе у наступний клас.
Ведучий. Добрий день, шановні батьки, вчителі, гості, дорогі учні! Позаду лишився ще один навчальний рік. Він приніс багато нових знань, нових перемог і досягнень. Звичайно, подолати всі труднощі було нелегко, проте, ми були дуже наполегливі й перемогли. А тепер на нас чекає яскраве літнє сонечко, веселі розваги та відпочинок.
Ведучий. Отже, незабаром, останній дзвоник сповістить про завершення навчального року. Але для декого з нашої шкільної родини цей дзвоник буде особливо важливим, бо покличе він у доросле життя. Тож зустрічаймо наших випускників, які сьогодні в останнє виходять на шкільний майданчик, щоб провести своє дитинство.
Ведучий.
Від хвилювання нам забракне слів.
Стрічай же, школо найдорожчих учнів
Розумних і палких випускників -
Прекрасних, юних, мрійних і жагучих.
(Під музику виходять випускники)
Ведучий.
Останній дзвоник - незабутнє свято,
Мов спомин про шкільний веселий час.
І, як завжди, гостей у нас багато.
Ведучий. На нашому святі присутні гості:
1.____________________________________________________________
2.____________________________________________________________
3.____________________________________________________________
4. ____________________________________________________________
5.____________________________________________________________
Ведучий.
Хвилина дивовижна і така щаслива,
І це в житті залишиться, як мить.
Хай прапор розвивається над нами,
І рідна пісня вільно хай звучить!
(Звучить Гімн України)
Ведучий.
Сонце палило нестерпно,
Гнулось садове гілля.
Падали яблука в серпень,
Глухо стогнала земля.
Рвали снаряди їй груди.
Всюди гриміла війна,
Падали скошені люди, їх не щадила війна.
Ведучий.
У тиші урочистій до пам’яті йдемо,
Що в серці відлунює грізно.
У святому мовчанні над вічним вогнем
Схиляється наша Вітчизна.
Ведучий. Право покласти квіти до пам’ятника загиблим воїнам – односельчанам надається випускникам школи ____________________________________________________________________________________________________________________________________
(звучить пісня «Червоні маки» учні покладають квіти)
(Звучить музика «Незнайка» з’являються казкові герої)
Цветик: Нарешті ми приземлилися! І не розбилися!
Пілюлькін: Чи всі живі? Всі здорові? (Оглядає екіпаж). Травм немає.
ЗНАЙКА ( оглядає кошик.) Пошкоджень немає! (розгортає карту): Але…….точних відомостей про те, куди ми потрапили, теж немає! А все твої експерименти, Незнайко!
НЕЗНАЙКА: Не треба паніки! Зараз я все дізнаюся! Подивіться, скільки тут народу! (привітається з усіма)
Ведучий: Незнайко, це Оборотнівська школа. І вчаться в ній чудові діти. А які були справи протягом року вам розповість директор школи Ніні Олексіївна Семененко.
(Виступ директора)
Ведучий. Стоять гурточком гості урочисті,
Про наші долі, певно гомонять.
І мабуть, у хвилину цю врочисту
Слова напуття хочуть нам сказати.
(Виступ гостей)
Любі друзі! Зі словами вітання до вас звертається _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(Виступ гостей)
Ведучий. Невблаганно спливає час, рахуючи секунди, хвилини, години, тижні, місяці, роки… Здається, що зовсім недавно ви, дорогі випускники, несміливо та невпевнено зайшли до свого першого в житті класу. Тоді для вас все було попереду: перша вчителька, перший дзвоник, перше прочитане слово. Та все це вже в минулому. Але, щоб нагадати про дитинство, вас прийшли привітати першокласники.
(Лине музика. Виходять першокласники)
Виступ першокласників

Рік тому ми тут стояли
Добре вчитись обіцяли
І сьогодні завіряєм
Своє слово ми тримаєм

Ми навчились вже писати
І читати й рахувати
Наша вчителька завжди
Каже нам: “Ви молодці!”

Між собою добре дружим
Школу нашу любим дуже
Всіх дорослих поважаєм
Малюків не ображаєм

І випускників ми знаєм
Щастя їм, добра бажаєм
Наш веселий, дружний клас
Радий бачити всіх Вас!

Ви тепер випускники,
Прочитали всі книжки
Що знаходяться у школі,
І навчилися доволі!

Ви йдете уже зі школи,
Нам доводиться зітхати…
Бо за двійку вас ніколи
Вже не будуть лупцювати.

Всі ви будете трудитись
І гуляти до зорі.
Нам ще довго – довго вчитись,
Бо усі ми школярі.

І, звертаючись до вас,
Обіцяє другий клас:
Добре ми навчатись будем
І знання собі здобудем.
Приклад будем брати з вас
Завжди в усьому весь наш клас.

(Співають пісню. Пов’язують стрічки учням 11 класу)
(Звучить музика. З’являються казкові герої)
Пілюлькін. Це знову я. Зі мною мої друзі!
ВСІ ГЕРОЇ: Здрастуйте, діти! Чи впізнали ви нас?
Пілюлькін:
Я відомий лікар всім – Пілюлькін
Припишу вам всім пілюльки
Всіх, хто хворий, я лікую
Всім допоможу, не пожалкуєш
ЗНАЙКА
Знають всі дорослі й діти
Знайка знає все на світі
І ніхто не може знать
Чого може він не знать
Цветик: Я поет – зовут меня Цветик , вам всем большой приветик
Мушка і Кнопочка (Говорять разом, прокручуються , вклоняються)
Мушка , Кнопочка дві подружки, жить не можем друг без дружки.
Діти, скажіть, куди це ми потрапили?
Пілюлькін: Ви потрапили в Оборотнівську школу на свято останнього дзвоника.
Цветик:Свято? Ой, здорово! А де ж морозиво, тістечко, варення? Смакота!
ЗНАЙКА: Цвєтік , тобі ж сказано, свято останнього дзвоника, а не свято ласунів.
Мушка і Кнопочка: Що значить «останній дзвоник»? Дзвінок може бути дверний, телефонний, трамвайний ...
Пілюлькін: Буває дзвін у вухах.
НЕЗНАЙКА: Так чому ж останній? Що, вже нічого і ніколи дзвеніти не буде?
ЗНАЙКА: Давайте міркувати логічно. Ми потрапили на свято останнього дзвоника. Дзвінком починається і закінчується кожен урок. Значить, сьогодні останній урок?
ВСІ ГЕРОЇ: І останній дзвоник!
НЕЗНАЙКА: Уроки закінчилися - це справжнє свято! Будемо танцювати!
ЗНАЙКА: Зачекайте! Хіба ви забули, навіщо ми тут? Ми везли якийсь подарунок
Цветик: І нам його потрібно віддати якимсь дорослим дітям
ЗНАЙКА: Так не якимсь дорослим дітям, а випускникам. Їм сьогодні – найбільша увага.
Виходять Мушка і Кнопочка з корзинкою квітів, Цветик: з кульками
Цветик: Вам бажаєм далі на шляху не впасти
ЗНО лиш на відмінно скласти
Не впадайте у відчай, коли важко вам буде.
Вірте, знайдеться вихід, допоможуть вам люди.
Мушка.Ми маленькі сині квіти,
Ми маленькі незабудки
Пелюстками своїми
Вас благословляєм в путь.
Кнопочка. А як важко в серці буде,
Школа вас не позабуде.
Пригорнись - і ти почуєш
"Не забудь, не забудь, не забудь..."
(Лине музика вручають 11-ти класникам незабудки і йдуть)
Ведучий. Чим ближче день випуску, день розлуки з друзями, з учителями, з рідною школою, тим схвильованіше, відвертіше звучать у висловах одинадцятикласників відчуття великої подяки самій світлій і радісній порі, яка зветься «шкільні роки». То ж, вам слово, шановні випускники!
Виступ випускників
1. Ну ось і все, фанфари відспівали,
Що нас чекає? Як там у житті?
Сміялись безтурботно і співали,
Проминули дитинства роки золоті.
2. Тепер у путь покличе вас дзвінок,
В життя він покличе, не на урок.
І часто в серці відгукнеться він,
Його серйозний і безтурботний дзвін.
3. Дзвінок останній - хиляться тюльпани
Прощання час - немов пекуча біль
Дзвінок останній - невгамовна рана
Завжди для нас і наших вчителів.
4. Дзвінок останній срібним передзвоном
Зливається з піснями солов'я
Прощай сьогодні, рідна моя школо,
І ти прощай шкільна моя сім'я.
5. Дзвінок останній - лебедина пісня
Такий бентежний і такий сумний
Останній раз в душі моїй пронісся
І вже мене з дитинством розлучив.
6. І цей останній дзвоник будем пам 'ятати
Та мудрість вчительську й тепло долонь,
Бо тільки вчитель може віддавати
Любов свою і серденька вогонь.
7. Усе вплелось в прощальнії хвилини:
Слова, усмішки, дзвоник – в добрий час!
Такі збагненні й незбагненні провини
Пробач нам, школо, вже в останній раз!
8. Дзвінок останній піснею лунає
І котиться луною по землі
В нове життя нас школа проводжає
У добру путь! - нам кажуть вчителі.
(Випускники виконують пісню та вручають квіти вчителям)

1.Опять на улице весна и нам сегодня не до сна
Сегодня очень важный день для всех для нас
Звонок последний прозвенит и жизни вальс нас закружит,
Но школу вспомним мы с тобой ещё не раз.
Букварь и ранец, первый класс , на тему дружбы классный час
Рассказ о том, как трудно в жизни одному…
И мы секрета не тая, хотим сказать своим друзьям
О том, что мы не говорили никому
Припев:
Мы знаем точно, что жизнь не мёд
Но вместе легче, друг мой не подведёт
Ааа, если все же нас разлучит судьба,
Мы помним: дружба навсегда.
2.
Одиннадцать прекрасных лет, сквозь радость маленьких побед
Вели родители нас и учителя.
Не обошлось без мелких ссор, и часто мы вступали в спор,
Но мудрым стать порой без глупости нельзя.
На школьной парте просто так, какой-то маленький остряк
Оставил надпись "Место здесь не занимать"
Мы ждали этот день давно, но почему-то не легко
Прощаясь с детством, своё место уступать.
Припев:
Мы знаем точно, что жизнь не мёд.
Узнать бы, что нас дальше с тобою ждёт.
Без чьей-нибудь подсказки мы через много лет
Напишем правильный ответ.

Ведучий.
Весна у літо переходить плавно
І після дощика веселка є яскрава
Своїми кольорами виграє.
І побажання всім вам роздає.
(Під музику виходить веселка, танцює)
1.Я - жовтий - колір сонця, світла. Хай життя ваше буде світле, повне хліба!
2. Я - помаранчевий - колір золота. Живіть у достатку і у багатстві!
3. Я - червоний - колір любові, кохання. Хай по життєвих шляхах завжди поруч з вами йде кохання!
4. Я - зелений - колір життя. Залишайтеся завжди молодими, повними сил.
5. Я - блакитний - колір мрії. Саме з мрією люди досягають найбільших вершин хай у вашому житті буде багато гарного, кращого!
6. Я - синій - колір надії. Хай надія і віра в себе вас ніколи не залишають!
7. Я - фіолетовий - колір оновлення. Xай у вашому житті буде багато нового, гарного, кращого! Мрійте, кохайте, прагніть до кращого
Разом: і все у вас буде добре!
Ведучий. Швидко час пролетить - дуже швидко,
Понесе всіх життя, закружляє.
І з роками у когось душа защемить,
Як дзвінок свій останній згадає.
(Лине музика виходить дзвіночок)
Дзвіночок:
Щоденно кликав вас я на уроки,
Збирав на збори, виряджав у путь.
Тут незабаром стихнуть ваші кроки,
А я, завжди, залишусь тут.
І сад лишається, і світлі класи,
Лишаються молодші школярі
Тут – вічна юність, непідвладна часу,
Дитинство вічне в нашому дворі.
А ви зросли, і ви вже не пташата,
Зміцніли крила – час вам вирушати.
Тому дзвоніть востаннє на дорогу
У світ широкий йдіть із рідного порогу.
(Вручає дзвоники учням 11 класу, лунає дзвінок та музика)
Ведучий. Дорогі наші одинадцятикласники, ми віримо, що ви оберете правильний шлях, зумієте подолати усі перешкоди, а згадка про школу залишиться у вас на все життя, тож хай завжди для вас небо буде високим, а дорога – світлою.
Гімн
Ведучий. Дорогі учні, шановні батьки, вчителі, гості!
Коли травнево мріє бузок і пахне цвіт, тоді приходить щире і трепетне, незабутнє свято – останній дзвоник. Його з нетерпінням чекали всі: учні перевідних класів – бо для них попереду три місяці безтурботних канікул, родичі і батьки школярів – бо їхні діти зможуть відпочити, вчителі – бо попереду відпустка.
Але найбільше його чекали випускники - дитинство уже ніколи до них не повернеться, воно розтануло піснею останнього дзвінка.
Ведучий. Шановні першокласники, заведіть випускників 2015 року на їх останній шкільний урок.